Першими з відомих сходжень були підйом короля Сіцілії Адріана на вершину вулкана Етна в 440 р. до н. е., Олександра Македонського - на одну з вершин гірського масиву Сиачес (Мала Азія) в 334 р. до н. е., короля Македонії Пилипа IV - на вершину Ріла-даш (Мусала) в 181 р. до н.е.
Враховуючи високе суспільне положення восходітелей, разом з ними, поза сумнівом, піднімалися і інші люди, імен яких хронологія не відобразила.
Сходження на вершини гір в першому тисячолітті і в першій половині другого тисячоліття нашої ери були вельми рідкісними.
Серед них хронологія Циака відзначає підйом на вершину вулкана Везувію (1277 м), здійснений Прокопом в 550 р., підкорення Фудзиями (3776 м), здійснене Енно Шикаку в 633г., сходження великих італійських поетів-гуманістів Данте Алігьері на вершину Прато-дель-согліо (1344 м) в Апеннінах в 1311 г.,Франческо Петрарки на вершину Монте-ванту (1912 м) в Приморських Альпах в 1336 р., а також деякі інші.

…

Перші сходження →