Підготовка до літнього сезону 1948 р. розвернулася у всіх секціях альпінізму. Семінари, лекції, практичні заняття почалися раніше і проводилися по ширшому кругу питань. Тренувальні заняття по фізичній і спеціальній підготовці були різноманітніші і многолюднєє.
Звичайні заняття в спортивних залах, біг по різко перетнутій місцевості, ближні і дальні походи із зупинками для спеціальних занять на окремих ділянках рельєфу (яри, круті береги річок) доповнювалися гірськолижними тренуваннями, змаганнями по гірськолижному альпіністському двоєборству.
Продовжувалися такі тренування і навесні. Так, грузинські альпіністи провели масовий крос на горі Удзо в околицях Тбілісі. На складній трасі змагалося більше 400 чоловік. Азербайджанські любителі гір організували відкритий крос на гірській місцевості, запросивши присутню в районі змагань молодь взяти в нім участь.
Крос вилився в масовий захід, що сприяв подальшій популяризації альпінізму. У Казахстані і Киргизії майже регулярно, до пізньої весни, проводилися гірськолижні змагання. Не відставали москвичі і ленінградці.
Перші здійснили масове змагання на досить складній трасі з окремими виходами скель, річки, що проходить по крутих берегах, Народжуй (Подільський район Московської області). Ленінградці окрім регулярних зимових виїздів для тренувань по гірськолижному спорту в Кавголово навесні виїжджали в район Парголова, де виступали в традиційних змаганнях по скелелазінню.
Подібні заходи відбулися і у ряді інших республік і міст.
Учбові альпіністські табори, школи інструкторів, спортивні збори зустріли сезон достатньо підготовленими. Та і погода, особливо на Кавказі і в Заїлійськом Алатау - основних центрах масової підготовки альпіністів, була краща торішньою. Все це вселяло надію на успіх в ювілейному сезоні.
<ті, що p> Зачинають радянського альпінізму, грузинські любителі гір, провели ювілейну альпініаду на Казбек. По масовості вона була значною навіть для тих років. Серед 502 її учасників йшли і восходітелі 1923 г.: А. Джапарідзе, М. Ткавадзе, М. Бежанішвілі, І. Асланішвілі.
Маро Ткавадзе записала тоді в щоденнику: “Щаслива тим, що на моєму льодорубі назавжди залишаться два карби - дві пам’ятні дати моїх сходжень на вершину Казбеку 28 серпня 1923 р. і 25 вересня 1948 р. 25 років тому нас було 18, а зараз 502”.
Вона тоді не могла припустити, що нанесе на льодоруб і третій карб, в 1963 р., в пам’ять сходження, здійсненого нею у зв′язку з 40-летием радянського альпінізму.
Tags: альпінізм, альпініст, альпіністське двоєборство, альпіністський табір, вершина, грузинський альпініст, рука, секція альпінізму, сходження
історія альпінізму
Інші записи
- Альпініста з Марата Сафіна не вийшло (08.03.2009)
Планується, що після тижня адаптації з високогір'я тенісист почне тренування. Хоча Марат дуже хотів зіграти і на Кубку Кремля, він, швидше за все, не встигне підготуватися до цього турніру. Джерело: palm.newsru.com - Знову в гори (02.02.2009)
... Оніані, Р. Райзера, Р. Зуребіані, Т. Джапарідзе. Практично сходження проводилося в умовах зими, що вже почалася в горах. Не дивлячись на негоду, альпіністам вдалося піднятися на південну вершину. Але тут, із-за негоди, що поновилася, вони протягом семи днів не могли продовжити руху. При першому поліпшенні погоди довелося спускатися: продукти вичерпалися, спортсмени втомилися від вимушеної затримки. ... - Зростання спортивного альпінізму (11.01.2009)... Всього за 1949 р. в спортивних сходженнях брало участь близько 11 000 чоловік. Серед сходжень відзначимо наступні: Накратау з півночі (рук. М. Борушко), Тютю-баши з півночі (рук. Би. Гарф), траверси Ушби (рук. К. Толстов і М. Звездкин), траверс Доппаха (рук. А. Зюзін), Сонгуті по східній стіні (рук. Р. Беліков), пік Комсомолу по ...
- Труднощі масової підготовки (13.01.2009)
... У гірські туристські походи прямували що ще не досягла альпіністського віку молодь, дорослі любителі гір, навіть альпіністи, що не зуміли потрапити в альпіністські заходи із-за обмеженості їх масштабів. Вони відправлялися в гори самодіяльним порядком, нерідко з саморобним спорядженням, без наметів. Багато молодих туристів, познайомившись з горами, в найближчі ж роки упевнено включалися в альпінізм і ... - Логіка і краса маршруту (05.04.2009)
... На гребені мала вірогідність збитися з шляху: і загальне і детальне орієнтування відносно просте. Там маловірогідні каменепади і лавина, сніжні карнизи добре видно, отже, менше можливість потрапити в небезпечну ситуацію. Шляхи по гребенях мають найменшу крутизну, технічні складнощі на них мінімальні для даної гори. Йти по гребеню цікаво - хороший огляд, мир відкривається широко, рельєф ...